Київ, фешн, рок-н-ролл!

У мене всьо хорошо. Час від часу випиваю, курю, а іноді й канци гарні відвідую, як от у Києві. Поїхав, значить, культурно завершити там свої справи і помітив на вулиці цікаву афішку виступу непоганого гурту. На наступний день (коли я вже мав би відкисати у Кіровограді) у Докерсі АВС заграють Українські Рокабільщики “От Вінта!“. Довелося залишитися, ну як таке пропустити?

Грошей у кишенях було небагато і немало. Рівно стільки, щоб зняти барижний номер у “Андріївській” і відгудіти на канці. Приїхав зморений спати, так нєт блін! Мостять якісь техніки на подвір’ї “Воздвіженського”, чий двір тісно контактує із двором мого готелю, сцену. А в мене вікна прямо туди виходять. І не можуть музику, як всі нормальні звукорєзи та працівники тусовок включити за хвилин 20 до дупотряски, НІ вони врубають за чотири години до початку! Ну то такє… поспати в мене не вийшло. Видзвонив кєнта (тьоска, та ще й зємлячок), кажу приїжджай подивимося, що тут за туса планується. Доки він зібрався, доки доїхав пройшло не менш трьох годин – а гості вже почали збиратися. Я ж пішов його, зустрів, повертаємося в номер, а нас впустити не хочуть, кажуть: “Закритая вічірінка, вход только па пріглашеніям”. Показав ключи від номера, все пояснив – впустили.

Перевдяглись у нормальні попсові шмотки і потулили ми з Мішкою дивитися, шо там і як там. Виходимо, а там рай для хейтера слюнявої попси. І майже вся фабрика зірок друга, і Альоша з Євробачення, і Катя Осадча з мікрохфоном програму веде, і Саша Каневський в окулярах бігає, ще й Діма Шуров кудрями світить. Цікаво було на цей цирк дивитися, чисто для разширєнія кругазора. Дізналися, шо воно таке є: бармен людина привітна, підказав, шо модний показ шмоток від Маши Рєви, а називається все це “Bazaar Fashion Night”.

Корочє кажучи: нічого цікавого не було. Тьолкі не дають, мужекі не зовсім мужекі, а шмоткі ті так сєбє – нічого особливого. Швидко познайомилися з колєгою Костіком (журнал “тєлєнєдєля”, “ОК!”), зтиріли з бару бутилку рому Боккарді, роздушили її, запили олінклюзівним вином і поперли в номер спати…

Краще б я не прокинувся наступного ранку! Міши немає – поїхав чогось в КНУКіМ, а в номері безлад. На підлозі бонг перевернутий, карніз поряд, одяг по всій кімнаті розкиданий, а я мертвий – стандартна схєма. Відніс ключ на рецепцію і поїхав до концерту “вінтів” втикати на Хресті.

Канц був дуже крутим! Нічого, що затримався на півтори години (мені треба було десь втикати ніч). Журавель із своєю фірмовою гітаркою (подарунок від “Ред Елвісиз”) давав нереального жару.

Почули ми майже всі хіти гурту, програма суперова: “дарма я наївся цибулі”, “їхав козак”, “не мала баба клопоту купила порося” та ін. У людей зносило дах, а американець років так за 40 просто закохався у музику хлопців і неначе дитина благав про автограф. Враховуючи те, що публіка була віком від 20 до 40 рочків, сікьюріті явно не очікували, шо мене п’яного може щось зупинить вилізти на сцену. Обійшлося звичайно без стейджджампінгу, але лящів я ледь не отримав.

Закривали канцик дуже круті каверисти “Сhill out”! Суперове виконання всесвітніх хітів: “Song 2″, “Smells Like Teen Spirit”, “Hit The Road Jack”, та багато-багато інших змусило публіку залишитись в Докерсі і не пітляти на бокову.

Музиканти красавци, а вокалістка Маша – лапочка. Я в тебе закохався Маруся, і хочу від тебе дітей!!!

Ось такі справи. Сподіваюсь, я вас не напряг і вам було цікаво. Щастя вам, здоров’я, ланоса й квартиру у Києві, до побачення.