У мене всьо хорошо. Час від часу випиваю, курю, а іноді й канци гарні відвідую, як от у Києві. Поїхав, значить, культурно завершити там свої справи і помітив на вулиці цікаву афішку виступу непоганого гурту. На наступний день (коли я вже мав би відкисати у Кіровограді) у Докерсі АВС заграють Українські Рокабільщики “От Вінта!“. Довелося залишитися, ну як таке пропустити?
«Перше правило бійцівського клубу –
нікому не розповідай про бійцівський клуб.
Друге правило бійцівського клубу –
ніколи нікому не розповідай про бійцівський клуб».
… і тішаться в Європі й Америці батьки,
коли їх діти-гоміки стають на рушники …
Зазвичай блоги створюються для того, щоби писати про те, що подобається. Або обурюватись тим, що не подобається. Мені завжди до вподоби книжки.
Моя хороша подруга Едік стверджує, що слово «підарас» є нормальним і необразливим. А ще він каже, що геї – це Елтон Джон, Фреді Меркьюрі і, як нещодавно з’ясувалось, Ріккі Мартін. А звичайні чоловіки нетрадиційної орієнтації – підараси. Ну, як пояснив Едік, казати на підарасів «гей» це все одно, що прибиральницю називати «менеджером з чистоти».
Фух, спітніла, поки обводила кружечком всі нормальні передачі в програмі. Вже боюся зайвий раз вмикати телевізор: там або футбол, або реклама. Повидумляли на мою голову ці чемпіонати. Так, що головне – і Мій туди ж! Ні тобі поговорити, ні потрахатись. Гірше свинячого грипу. Коли Юлька епідемію об’явила, то мій хоть митись став. А з цим футболом його не то, щоб ноги помити, його поїсти не затягнеш. Ніколи Йому! Краще б фігурне катання дивися!
… дівчина Африка, яка Ти шоколадна,
дівчина Африка, до танцю дуже ладна …
Прівєт, читачі порталу M Joy! Почну, як і завжди: блін, шось давно я вже не писав… Абищо писати не хочу, а на шось крутеньке немає настрою. Бачу в блозі нові пости, цікаві і не дуже, але народ читає, отже подобається! Мені теж деякі сподобались, але не буду даремно “разглогольствавать” і перейду до своїх улюблених новин.
… хто би навчив та й розказав,
як зберегти те, що ми маєм …
Концерт фольклорного ансамблю «Божичі» – справжня подорож у просторі і часі. Лише за одну годину встигаєш подолати тисячі кілометрів Україною. На твоїх очах асфальтована траса змінюється на битий шлях, а цегляні будинки – на хати-мазанки.
